9-й Воронезький ВАК ППО. У смузі дій 9-го ВАК ППО найбільш активні дії німецької авіації були спрямовані на маршрутах Сарни – Коростень, Сарни — Чернігів, Рівне – Шепетівка, Новоград-Волинський – Коростень, Шепетівка – Житомир – Коростень – Овруч, Казатин – Фастів – Київ, Біла Церква – Фастів – Київ, Миронівка – Київ – Кобижча – Прилуки – Гребінка – Золотоноша. Найчастіше бомбардувалися залізничні вузли міста Київ, станції Дарниця, Фастів, Біла Церква, Ніжин, Дібровниця, Шарівка, Казатин, Чернігів, Житомир, Новоград-Волинський, Сарни, Домбровіце, Коростень, Овруч, Шепетівка, Попельня[11]. Найбільш активними були німецькі бомбардувальники у період з січня по липень 1944 р. У серпні 1944 р. над зоною дій 9-го ВАК ППО був зареєстрований лише 1 літако-проліт, після чого  прольоти взагалі припинилися. Загалом служби ВНОС зареєстрували  над Київським, Львівським, Курським та Воронезьким корпусними районами ППО 3373 літако-прольоти ворога  протягом першої половини 1944 р.

На початку року німецькі бомбардувальники спрямували головні зусилля проти наступаючих радянських військ у районі на північ від Умані та на схід від Вінниці. У смузі дій 9-го ВАК ППО спостерігалися удари по залізничним вузлам, станціям, перегонам і шосейним шляхам. У більшості випадків радянським винищувачам ППО доводилося боротися проти розвідників, що суміщували вильоти на розвідку з бомбардуванням окремих об’єктів.

У лютому 1944 р. німецькі бомбардувальники здійснювали підтримку наземних військ у західній частині Київського КР ППО, поза зоною дій частин 9-го ВАК ППО. Причиною було:

·           оточення німецьких військ під Корсунь-Шевченківським, яке вимагало значних зусиль по деблокуванню,

·           знищення радянськими зенітками та винищувачами кількох досвідчених екіпажів німецьких розвідників та бомбардувальників,

·           початок функціонування переправ через Дніпро в районі Чорнобай-Канів, залізничного мосту у районі Черкас, що зменшило вантажопотік через радянські переправи в районі Києва.

Натомість частина сил 9-го ВАК ППО були залучені до боротьби з ворожою авіацією у районі Корсунь-Шевченківської операції.

У березні 1944 р. зусилля німецьких бомбардувальних та розвідувальних частин були зосереджені у західній частині Львівського корпусного району ППО – у районах наступальних операцій радянських військ. У смузі дій 9-го ВАК ППО проводилася активна розвідка переправ через Дніпро у районі на північ від Києва. Над іншими районами було зареєстровано лише 4 літако-прольоти. Крім того у районі Старо-Костянтинова було висаджено до 600 парашутистів. 3 парашутисти були висаджені у районі Дачі-Ірпень.

З квітня 1944 р. німецькі бомбардувальники активізували свої дії  проти радянських тилових об’єктів, що було пов’язано з поступовим згортанням радянськими військами наступальних операцій у передгір’ях Карпат. Німецькі бомбардувальники відновили нальоти у Львівському та Київському корпусних районах ППО. Причому значна частина нальотів була масованою (20-150 літаків в одному ударі). Так, у квітні було зареєстровано 267 літако-прольотів ворожих літаків, які завдали 6 одиночних, 3 групових ( до 20 літаків у групі) і 3 масованих бомбових удари. Всі результативні нальоти були виконані німцями вночі.  У травні було зареєстровано 480 літако-прольотів. Німці  виконали 1 груповий (8 літаків) і 7 масованих (30-100 літаків) бомбових ударів головним чином по залізничних об’єктах. У червні активність німецької авіації зменшилася : було зареєстровано 2 масованих бомбових удари (відповідно 100 і 120 літако-прольотів). У липні 1944 р. німці завдали лише 1 масованого удару, після чого перенесли головні зусилля у смугу дій Білоруських фронтів.

Частини 9-го авіакорпусу ППО протягом усього періоду були значно розосереджені по території. Так, у січні 1944 р. :

·           894-ий винищувальний авіаполк базувався у Воронежі на аеродромі Бадеєво і прикривав місто та навколишні переправи;

·           826-ий вап прикривав Курськ та його залізничні об’єкт;

·           234-ий вап базувався у Білопіллі та прикривав залізничні об’єкти у Сумській області;

·           39-ий гвардійський вап, базуючись у Конотопі, захищав залізничні вузли Конотоп та Бахмач, залізничні перегони Конотоп-Кролевець, Конотоп-Бахмач, Конотоп-Путивль, Бахмач-Плиски, Бахмач-Ромни, Бахмач-Мокошине;

·           146-ий гвап діяв з аеродрому Ніжин, його завданням був захист Ніжинського залізничного  вузла  та ділянок залізниці Ніжин-Прилуки, Ніжин-Вересоч, Ніжин-Плиски  та Ніжин-Бобрик;

·           907-ий вап особливого призначення діяв з аеродрому Бровари у Києві, захищаючи м.Київ, залізничну станцію Дарниця, залізничні перегони Київ-Бобрик, Київ-Гребінки;

·           148-ий гвап ОП  та 586-ий вап базувалися  на аеродромі Узин і захищали м.Київ та переправи через Дніпро.

У міру просування радянських військ на захід територія, яку прикривав корпус, постійно розширювалася. Так, у травні 1944 р. 234-ий вап базувався у Конотопі, 894-ий вап   у Ніжині, 146-ий гвап у Броварах, 39-ий гвап у Жулянах, 586-ий вап на аеродромі Скоморохи під Житомиром, 573-ій вап у Бердичеві [17](907-ий вап особливого призначення та 148-ий гвап ОП ППО діяли окремо, прикриваючи місто і залізничну станцію Сарни).

Загалом з січня по травень 1944 р. частини 9-го Воронезького ВАК ППО здійснили 558 вильотів, у тому числі 1080 літако-вильотів удень та 109 вночі. За цей період пілоти корпусу 14 раз перехоплювали ворожі літаки вдень і 109 раз уночі, провели 9 денних і 17 нічних групових та одиночних повітряних боїв, в яких збили 13 ворожих літаків, втративши 3 власних [19](не рахуючи ворожих літаків, знищених у Корсунь-Шевченківській операції). Небойові втрати корпусу склали 2 Р-39, 3 Як-7Б, 2 Hurricane Mk.II, 1 Як-7У  та 2 У-2, розбиті в аваріях та катастрофах, списані через відпрацювання ресурсу.

ДАЛІ...