Quote (Kampfflieger)
На самом деле жду критику.
Добавлено (29.10.2010, 22:15)
---------------------------------------------
Ответ Малороссийских козаков украинским слобожанам.
Діялось за гетьмана Павлюка 1638 года, мая дня...
Що там за біс гарчить? Курнявкать, гавкать став,
Гуде, мов рій джмелів, мов ґедзь теля напав,
Кричить, мов за живіт завина ухватила,
Або об землю б’є когось нечиста сила?
Еге! Се ж із степів українських сей гул!
Завівся там якийсь з дощу в болоті мул,
Мов чайки в осоці, мов жаби при болоті,
Знай, квакають: ква, ква! Нема їм більш роботи!
Що ж се? Яка там твар мемекає: ми, ми?!
Ах, трясця ж в його мá! Рівняються з людьми!
Не тільки ж бо з людьми, а навіть з козаками!
Ах, плем’я гаспидське! Та ми ж вас нагаями!
Що ви швергочете? По-якому сей крик?
Німота бісова! Чи є у вас язик?
«Ми, — кажуть, — ми, ми, ми, ми — малоросіяни.
Українці з степів і славні слобожани,
З суплікою ідем до вас, своїх батьків,
Козацької старшини й зацних козаків,
Щоб ви таки дали і нам якую раду —
Без пастуха ж не буть і нам таки, як стаду.
Немало ж нас таких із наших хуторів,
Що з вами ж різали і турків, і ляхів.
Чим ми не козаки? Ми носим оселедці
І цюкнем шаблею, коли де доведеться!
Ні шабель, ні рушниць не впустимо із рук,
Нам тільки покажіть, де тих шукать гадюк,
Що хочуть скоштувать козацької одваги,
А ми вже зварим їм густої дуже браги!
Ми щиро служим вам, не так, як наймити,
Ви ж з нас глузуєте! Ми все в вас хомути,
Що все, бач, возим вас і гинем при обозі,
В снігах і в болотах, на сонці й на морозі,
Ви живитесь собі, де на війні грабіж,
А нам же що з того? Все їж один куліш!
Не доки ж нам ходить і голим всім, і босим —
Пишіть нас в козаки, вельможність вашу просим!»
Глянь, погань, що верзе?! Плюгавці, вон, а зась!
До козаків ваш брат ніколи не рівняйсь!
Так чванилась і дулась жабалуха,
Хотіла стать волом — та й тріснула, псяюха!
Од жабалухи сей собі б вам приклад взять,
Та й більш до козаків себе б вам не рівнять.
Чим же ви чванитесь? «От ми то слобожани!»
Ви — так собі щось, ат! Нехрещені цигани!
Кортить їх в козаки! Чи з розумом ся річ?
Не рівня вам козак, не рівня вам і Січ!
Паскудство, пастухи, бездомні волоцюги!
Якої з вас нам ждать против поган услуги?
Вас зараз нападе перерва й переляк,
Як тільки де спітка вас відьма, вовкулак,
А як де на коні побачите ви ляха,
То прудше всіх зайців розбіжитесь од страха!
Нащо ж вам на себе ждать турків і татар?
Жидівський наймит вас потре всіх на сухар!
Вас баба помелом звоює, кочергою!
Батіг здається вам громовою стрілою!
От, бачите самі, вам не пристав сей гам,
Не горло треба драть, а вгамуваться вам.
Пасіть собі овець, оріте, чумакуйте,
А лізти в козаки і думать не турбуйтесь!
Селіте слободи, але платіть нам чинш!
А ні, дак із степів позгоним вас: киш, киш!
Коли ж ви хочете у нас буть наймитами,
То справим всім штани з широкими матнями,
Ремінні очкурі, ремінні й постоли,
І пришви на зиму, щоб босі не були...
А що там далі пише —
Кінець од’їли миші
Добавлено (29.10.2010, 22:17)
---------------------------------------------
Пойдйот?
Горе у человека...
